НЛО — неопізнаний літаючий об'єкт.

Дослідників цих явищ називають уфологами, а науку, яка їх вивчає, — уфологією. Найчастіше мова йде про дископодібні літальні апарати, що на них прибувають космічні мандрівники.

Початком ери НЛО вважається чер­вень 1947 року, коли Кеннет Арнольд, американський пілот, побачив зі свого літака кілька блискучих дисків, які пере­міщувалися в повітрі з нечуваною на то­ді швидкістю. Вони нагадували тарілки, що стрибали поверхнею води. Так з'яви­лася найбільш розповсюджена назва цього явища — „літаюча тарілка".

Найдавнішим писемним джерелом з описом спостереження НЛО вважаєть­ся папірус XV сторіччя до н. е., коли ца­рем Єгипту був Тутмос III, — „Папірус мулі". Цей папірус знаходиться в уні­кальній колекції директора єгипетсько­го відділу музею Ватикану. „У 22 році, третьому місяці зими, о 6-й годині ве­чора писарі Храму Життя зненацька по­бачили в небі коло з яскравого полум'я, яке летіло надзвичайно швидко. Летіло воно безшумно, сіючи жах і неприєм­ний запах. Писарі доповіли фараону, і той наказав спостерігати за незрозумі­лими колами, записуючи побачене на па­пірус. Через декілька днів таких кіл у не­бі стало надзвичайно багато. Вони сяяли яскравіше за сонце, затуляючи собою все небо. Увечері кола вогню піднялися високо в небо й полетіли на південь.

Давньоримський історик та філософ Плутарх у своїх славнозвісних „Хроні­ках" писав, що в 73 році до н. е. побли­зу Дарданелл зійшлися для бою дві армії римлян (під командуванням Лукулла) і царя Боспору Митридата. Коли армії готувалися до атаки, несподівано при­землилася якраз між двома армія­ми куля, яка швидко піднялася у височинь і зникла. Налякані воїни розбіглися врізно­біч.

У XI ст. до н. е. китайський учений і поет Шин Кюа писав у сво­їй книзі „Подих і зло неба" про те, як спостерігав у небі несподі­вану появу сяючої кулі, яка ніби зависла над озером Шин-Кай і переливалася під сонячним промінням. Пізніше, вночі, куля на- ближилися до міської стіни, випустивши зсередини широкий зо­лотий промінь, у світлі якого було видно дерева й будинки ніби вдень. Зникла вона під ранок.

У 1938 році китайський археолог Хі Пу Тей, подорожуючи гора­ми Тибету, знайшов печеру, на стінах якої було зображено фігури у круглих скафандрах, карту зоряного неба, деякі зірки з'єднували­ся лініями. Тут же археолог знайшов і поховання, розташовані ря­дами, під час розкопок яких він побачив маленькі скелети з велики­ми об'ємними черепами. Пізніше вчені виявили неподалік місця поховання 700 кам'яних пластин із написами невідомою мовою. Букви розміщувалися на пластинах від краю по спіралі.

ДРУГА ЧАСТИНА